Запам'ятай

Основні комунікативні вміння та навички, які необхідні в практичній діяльності лікаря:

  • вміння проводити бесіду з пацієнтом;
  • вміння керувати своїми психічними станами і переборювати психологічні бар'єри;
  • достатнє розуміння індивідуально-психологічних особливостей пацієнтів і вміння їх враховувати;
  • вміння проникати у внутрішній світ пацієнта;
  • вміння проявляти співчуття (емпатувати) пацієнтові щодо його захворювання;
  • вміння вислухати і дати пораду пацієнту;
  • вміння аналізувати усі компоненти своєї діяльності і себе як особистість та індивідуальність.

Уміння англомовного ділового спілкування майбутніх лікарів

Уміння англомовного ділового спілкування майбутніх лікарів розуміються як здатність майбутніх лікарів здійснювати професійно-зорієнтовані мовленнєві та немовленнєві дії в говорінні англійською мовою, будувати професійно спрямовану англомовну комунікацію з урахуванням національно-культурних особливостей ділового спілкування в галузі медицини, яка передбачає вміння:

  • вступати в діловий контакт з пацієнтами чи колегами, підтримувати і коректно завершувати його,
  • встановлювати зворотній зв'язок з пацієнтами, проводити системне опитування, давати поради, виявляти проблеми, пов’язані зі станом здоров’я, відповідати на запитання щодо лікування, заспокоювати пацієнта, запевняти в надійності запропонованих послуг;
  • констатувати симптоми та ознаки захворювання, декодувати інформацію, надану пацієнтом, правильно інтерпретувати клінічну інформацію, ставити діагноз, давати роз’яснення;
  • надавати рекомендації стосовно лікування, аргументовано висловлювати свою думку, пояснювати причину хвороби та прогнозувати результати одужання, коментувати та аналізувати методи лікування, робити власні висновки;
  • вести ділове медичне телефонне спілкування (з’ясування розкладу прийому лікаря; запис на прийом до лікаря, уточнення рекомендацій щодо прийому ліків, замовлення медичного обладнання та ліків);
  • давати розпорядження, накази, інструкції;
  • проводити медичні консультації, спільні обстеження, консиліуми. 

Как сделать общение с пациентом максимально эффективным? 

Можно ли научить общению? Некоторые рекомендации уже прозвучали, еще несколько таких советов приведены ниже.

  • Попытайтесь узнать причины подсознательной тревоги пациента. Помогите разобраться в них, переводя проблему на уровень сознания.
  • Попробуйте дать пациенту конкретные инструкции о том, что делать, к чему стремиться, как себя вести.
  • Беседуя с пожилыми людьми, не напоминайте им о возрасте. Разговор должен быть неспешным, вопросы следует задавать конкретные, требующие однозначного ответа.
  • Постарайтесь избегать одних лишь устных советов, запишите рекомендации по режиму, диете, медикаментозной терапии на листе бумаги.
  • Попробуйте разъяснить необходимость ограничения, по возможности, контакта с разрушающими психику факторами (избыточная информационная нагрузка, стрессы и так далее).
  • Постарайтесь убедить пациента, что для сохранения и улучшения здоровья необходим комплексный подход, в том числе немедикаментозные меры. Свежий воздух, лес, солнце – вот лишь некоторые из факторов, способных повлиять на самочувствие.

Фотогалерея: Запам'ятай